Педагогічна скринька

Процес адаптації до умов дошкільного закладу часто є для дитини досить драматичною подією

Процес адаптації до умов дошкільного закладу часто є для дитини досить драматичною подією. У дитячому садку все не так, як удома: суворіший розпорядок дня, незнайомі дорослі й діти, незвичні вимоги… Але головна відмінність — розлучення з мамою. Усе це може викликати в дитини напруження і навіть тривожність. Такий емоційний фон негативно відображається на перших враженнях дитини про дитячий садок, погіршує звикання до нього.

Перші дні перебування в дошкільному навчальному закладі завжди складні для дитини. Вона потрапляє в нове, поки незвичне соціальне середовище і має пристосуватися до його умов. Це активний процес, що часто має негативний результат. Як допомогти малюку легше адаптуватися і вільно почуватися в групі однолітків? Пропонуємо до уваги вихователів декілька нескладних правил, дотримання яких дасть змогу уникнути труднощів у спілкуванні між дитиною та вихователем, дитиною та групою однолітків.

ПРАВИЛО ПЕРШЕ: спокійно реагуйте на прояви нестійкого емоційного стану дитини.

Звісно, малюк сумує за домівкою і батьками, йому бракує емоційного і тактильного контакту з ними. Замінити цей контакт ви не зможете. Дитина цього і не очікує, але їй необхідно, щоб ви зрозуміли її стан і розділили його. Тож не нав’язуйте тактильний контакт: не беріть дитину на руки — буде пручатися, не обнімайте без її згоди — відштовхне, не беріть за руку — висмикне, і за жодних обставин не підштовхуйте в спину — сприйматиме це як примус до небажаної дії.

Замість цього використайте словесний прийом «віддзеркалення» стану дитини. Сядьте поряд, тихим і лагідним голосом поговоріть із нею. Дайте їй відчути, що ви розумієте її стан і вболіваєте за неї.

Наприклад, скажіть: «Я розумію, що тобі важко. Тобі здається, що ти залишилася сама, але це не так. Я завжди буду поруч, хоч я не мама, але постараюся, щоб тобі було цікаво зі мною. Ми можемо гратися разом. Тут є багато цікавих ігор та книжок. Поглянь, скільки дітей у групі! Колись вони теж уперше прийшли сюди і теж сумували, а зараз — ні. Повір, тобі буде цікаво. Ось моя улюблена іграшка. Нумо познайомимо її з тією, що ти принесла з дому! Можна моїй іграшці торкнутися лапкою твоєї іграшки? А тебе?»

Вихователям потрібно мати у своєму арсеналі незвичні для дитини іграшки, які неможливо придбати в магазині. Це можуть бути саморобні іграшки, що вирізняються з-поміж інших:

розміром — мишенятко чи ведмежатко завбільшки з мізинчик, зроблені з хутра чи м’якої тканини;

нестандартною формою — квадратний кіт чи круглий пес;

звучанням — дзвіночок чи мелодійне брязкальце;

забарвленням — поросятко з кольоровими вушками та хвостиком.

Практично безпрограшним варіантом є ігровий прийом «Зустріч двох сердець»: за допомогою шаблонів вирізаємо з картону два серця (можна замінити на сонечко та хмарку, дві квітки тощо) та робимо в них отвори для пальців. Змоделюйте разом з дітьми знайомство двох сердець. Акцентуйте увагу на дотриманні всіх правил знайомства  та вітання.

Цікавими для дітей є ляльки-рукавички, які можна одягати на руку і використовувати під час театралізованих ігор. Тому рекомендується звернути увагу на дитячі рукавички як основу для виготовлення таких іграшок. Можна придбати пару дитячих рукавичок або використати ті, які «засумували» без пари в роздягальні вашої групи. Зверху на рукавичку за допомогою липкої стрічки прикріпіть метелика, кольорового жучка, жабку, зайчика тощо. Можна прикріпити невелику готову чи виготовлену власноруч іграшку — і лялька-рукавичка готова.

Така іграшка допоможе вихователеві встановити тактильний контакт з дитиною. Адже подати долоньку яскравому метелику чи якомусь пухнастику, що кумедно ворушить лапками — пальчиками рукавички, — цікавіше, ніж вихователеві. Іграшку на рукавичці можна використовувати разом з іншими іграшками для розігрування дітьми нескладних сюжетів оповідань та казок, лічилок і мирилок, а також для легкого пальчикового масажу. За допомогою таких іграшок можна організувати веселе навчання правил побудови діалогу, поведінки в ситуаціях «Знайомство», «У транспорті», «У гостях» тощо.

ПРАВИЛО ДРУГЕ: залучіть дитину до цікавої діяльності, що потребує тривалої зосередженості, і забезпечте ситуацію успіху.

Загальновідомо, що успіх в одних діях спонукає малюка до нових звершень. Найкращим видом діяльності, що стане для дитини успішною, є художня праця. Зміст її може бути різним, наприклад виготовлення таких творчих виробів, як-от:

серветки-підставки під чашку з кольорового картону;

«картинки настрою» з картону та тонких кольорових атласних стрічок;

листівки з найпростіших елементів, створених у різних техніках — квілінг, макраме тощо.

Головне, щоб виріб було легко виготовляти, він мав практичне застосування і дитина могла забрати його додому та продемонструвати свої успіхи батькам. Спочатку дістаньте і розкладіть на столі необхідні матеріали. Вони мають бути яскравими та привабливими. Почніть розглядати їх разом з іншими дітьми, а новачка посадіть біля себе.

Для виготовлення серветки-підставки під чашку роздайте дітям шаблони— квадрати з цупкого картону розміром 10х10 см, клей, пензлики для клею і різні прикраси, зокрема дрібно нарізані кольорові нитки чи папір. Запропонуйте дітям занурити пензлик у клей і «намалювати» ним найпростіші фігури чи об’єкти — хвильки, сонечко, коло чи декілька кіл різного розміру тощо. Покажіть, як легко можна створити красиву серветку, просто насипавши ниточки чи дрібно порізаний кольоровий папір на клейовий малюнок. Зайві прикраси треба струсити.

Виготовлення такої серветки — хороший привід для розмови з дитиною: «Кому ти хочеш зробити серветку? А хто ще є у тебе вдома? Може, зробимо ще одну?».

Для створення «картинки настрою» вам знову знадобляться квадрати з цупкого картону розміром 10 × 10 см, на які діти за бажанням наклеюватимуть кольорові стрічки (ширина — 1 см, довжина — 12–15 см) у будь-якому напрямку і в будь-якій кількості, але так, щоб повністю закрити картонну основу. Закінчивши роботу, вихователь має обрізати краї стрічечок так, щоб вони на 0,5–1,0 см виступали над краєм картону.

Такі картинки приємні на дотик, гарні на вигляд і можуть бути використані як декор у групі чи в дитини вдома. За допомогою звичайної канцелярської скріпки зробіть гачечок і підвісьте картинку над шафкою дитини. З декількох таких картинок можна зробити настінне панно, а якщо основа картинки не прямокутна, а округла — «букет настрою» дитини впродовж тижня.

Поки діти працюють, ви можете зробити і свою «картинку настрою». Наклеюючи кольорові стрічечки на основу, проговорюйте, чому ви обираєте той чи той колір. Наприклад: «Це стрічечка жовтого кольору. Я беру її, бо сьогодні сонячний день, і я цьому рада. Червоний колір такий яскравий і веселий, як діти в нашій групі. Синій — спокійний і уважний. А зелений наче кличе на прогулянку. Ми були на прогулянці, і настрій у мене був хороший».

Листівки у техніці квілінг діти можуть виготовити, використовуючи заготовки, зроблені вихователем. Обираючи колір і розмір запропонованих елементів, діти наклеюють їх на картон, утворюючи нескладні візерунки, квіти, курчат, метеликів тощо.

А от удосконалити вміння зав’язувати шнурки допоможе інше завдання — виготовлення листівки у вигляді рибки із хвостиком із шерстяних ниток чи шнурочків. Для виготовлення такої рибки потрібні різноколірні м’які нитки та овальна основа з картону — тулуб рибки. З одного боку картонної основи по краю зробіть невеличкі отвори. Розгляньте з дітьми основу і нитки, визначте, якого вони кольору. Покажіть дітям, як можна зробити рибці гарний хвостик. Для цього в кожен отвір слід просунути ниточку (шнурок, стрічечку) і зав’язати її на вузлик. Що більше ниточок — то гарніший хвостик.

ПРАВИЛО ТРЕТЄ: ознайомте дитину з плануванням та обладнанням групової кімнати за допомогою гри.

Вихователь: «Хочу перевірити, хто з вас НАЙуважніший! Для цього огляньте нашу групу і запам’ятайте, ЩО і ДЕ в ній розміщено. Потім заплющте очі і дайте відповіді на мої запитання. Підніміться з килимка. Станьте одне за одним і покладіть руки на плечі того, хто стоїть перед вами, — утворимо казковий потяг. Він допоможе нам об’їхати всю групу. Рушаймо!»

Станьте на чолі «потяга» і скеровуйте його рух. Новеньку дитину поставте за собою, щоб весь час бути з нею поряд. Рухайтеся не поспішаючи, щоб діти не відчували дискомфорту. Під час «подорожі» зупиніть «потяг» біля куточка природи, ігрової зони, стола вихователя, дошки з обладнанням для занять, книжкових полиць, в інших місцях групової кімнати. На «зупинках» запропонуйте дітям оглянути кожен куточок і розповісти про нього, назвати речі, що там розміщені. Доброзичливо доповніть розповіді дітей цікавою для них інформацією, наприклад: «Це мій великий стіл. Зранку, коли ще нікого з вас немає, я приходжу на роботу, сідаю за цей стіл і чекаю на вас, хто ж перший прийде?»; «Це наші квіти, вони дуже сумують без вас і радіють, коли ви до них підходите, усміхаються». Закінчивши екскурсію, «потяг» повертає дітей до килимка в ігровому куточку. Запропонуйте всім зручно розташуватися на ньому і відпочити.

Вихователь: «Тепер, коли ми уважно оглянули нашу групу, пограємо в гру. Ви по черзі  заплющуватимете очі, а я ставитиму вам запитання. Ви маєте відповісти на них, не розплющуючи очей. Очі можна розплющити лише після того, як дасте відповідь. За кожну правильну відповідь ви отримаєте фішку. Наприкінці гри ми підрахуємо фішки і дізнаємося, хто з вас найуважніший».

Вихователь ставить дітям запитання: Що стоїть біля акваріума? Скільки рибок живе в акваріумі? Як називаються ці рибки? Якого кольору штори на вікні? Килим, на якому ми сидимо? Які квіти стоять на підвіконні? Що розміщено на стінах групи? Які іграшки найбільші в ігровому куточку? Що лежить на столі у вихователя? Де розміщено останні творчі роботи дітей з ліплення? Наприкінці гри визначають найуважнішу дитину в групі.

ПРАВИЛО ЧЕТВЕРТЕ: звертайтеся до малюка з проханням допомогти вам, щоб залучити його до спільної діяльності з усіма дітьми.

Це можуть бути, зокрема, такі прохання, як-от:

допомогти розстелити на килимі аркуш ватману, на якому діти виконуватимуть колективну роботу — малювання, колаж, аплікацію;

роздати допоміжні матеріали для виконання завдань — маркери, природні матеріали (засушене листя, мох, пелюстки квітів, гілочки, дрібні мушлі тощо);

розставити на поличках іграшки;

розглянути й обрати книжки для читання.

Під час виконання дитиною доручень розмовляйте з нею, дякуйте, схвалюйте, поступово залучайте до співпраці інших дітей. Головне — попередьте страхи дитини щодо того, що ви забудете про неї, залишите саму. Будьте поряд і спілкуйтеся не лише словами, а й очима, мімікою, жестами. Дитина має відчути — ви надійна людина, яка розуміє її стан, з вами цікаво, вас можна прийняти в коло близьких людей.

Критеріями успішної адаптації дитини до умов дошкільного закладу є:

внутрішній комфорт, або емоційна задоволеність дитини, що виявляється в позитивному настрої та бажанні спілкуватися;

зовнішня адекватність поведінки — здатність легко і точно виконувати вимоги та дотримуватися правил поведінки в новому середовищі.

Тож, спілкуючись із дитиною, ураховуйте всі труднощі її адаптації до нових умов перебування. Лише завоювавши її довіру, ви зможете допомогти їй пристосуватися до умов дошкільного закладу та соціалізуватися в дитячому колективі.

Пам’ятайте, що несприятливий перебіг адаптації дошкільників до нових умов може призвести до виникнення неврозів і навіть до регресу розвитку

ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Виходячи з того, що гра є найважливішою самостійною діяльністю дітей дошкільного віку, педагогічний колектив велику увагу приділяє організації ігрової діяльності, створенню умов для різних її видів. В кожній віковій групі, відповідно вимог програми, обладнано ігрові зони. Всі групи забезпечені наборами великого та настільного будівельного матеріалу, конструкторами. В групах є зони сюжетно-рольових, настільно-друкованих, театралізованих ігор. Відповідно віку дітей та вимог програми вихователями виготовлені дидактичні та розвиваючі ігри.
Ігрова діяльність планується і проводиться щоденно на протязі дня.
Всі вихователі майстерно вміють поєднувати вплив на розвиток гри, здійснювати виконання засобами гри навчально-виховних завдань і одночасно зберігати притаманні грі властивості.
Компетентність дітей в ігровій діяльності відповідає віку дітей та вимогам програми.

МОВЛЕННЄВЕ СПІЛКУВАННЯ

Навчання дітей мови і мовлення в дошкільному закладі спрямоване на формування лексичних, фонетичних, граматичних та комунікаційних знань та вмінь. Педагоги закладу добре знають вимоги програми з розділу “Мовленнєве спілкування” і в процесі занять комплексно вирішують всі мовні завдання: розвиток зв’язної мови, звукової культури, формування словника та граматично правильної мови. Вирішення цих завдань здійснюється на заняттях. Вихователі ретельно готуються до занять, чітко визначають мовні завдання, продумують методи і прийоми необхідні для засвоєння дітьми програмових вимог та здійснення мовної практики дітей, готують необхідні наочні посібники. Основними напрямками роботи над вихованням звукової культури мови є розвиток артикуляційного апарату, фонематичного слуху, елементів звукового аналізу слів, мовного дихання, вироблення інтонаційної виразності мовлення. Словникова робота проводиться згідно з тематичним принципом збагачення словника. Для формування граматично правильної мови вихователями використовуються різноманітні дидактичні ігри і вправи. Як один з методів формування знань з граматичної будови мови використовується розповіді, складені вихователями чи самими дітьми. Закріплюються граматичні форми за допомогою малих жанрів фольклору, текстів художніх творів, віршів. У закладі № 25 особлива увага при роботі над розвитком зв’язного мовлення приділяється складанню сюжетної описової розповіді, розвиткові діалогічного мовлення та естетичних засад спілкування в усіх вікових групах. Для цього використовуються бесіди, ігри, інсценізації, сюжетно-рольові та дидактичні ігри. Розвиткові монологічного мовлення сприяють розповіді за сюжетними картинками, переказування художніх творів, розповіді за опорним словом, складання казок, описових загадок, розв’язання логічних задач з математики.
Завдання з розвитку зв’язного мовлення дошкільників успішно вирішується на заняттях з усіх розділів програми.
Вихованці вміють говорити чітко, виразно, правильно спілкуватися між собою і дорослими, дотримуючись правил ввічливості, передають інтонацію прохання, запитання, радість, сум, осуд.
Дошкільники вміють переказувати, розповідати напам’ять, відповідно інтонувати вірші, фантазувати.
Мовленнєва діяльність в дитячому закладі не обмежується лише спеціально організованими заняттями, а й розгортають її в повсякденному житті у формі мовленнєвих ігрових ситуацій, дидактичних ігор, індивідуальної роботи, самостійної художньо-мовленнєвої діяльності, а також включають в предметну, ігрову, пізнавальну, образотворчу, театралізовану, музичну діяльність.
Заняття з мовленнєвого розвитку інтегрують з іншими розділами програми: “Рідна природа”, “Дитина і навколишній світ”.

ЦІКАВА МАТЕМАТИКА

Для навчання дошкільників математиці в ДНЗ №25 створена необхідна база: є демонстраційний і роздатковий матеріал; руками педагогів виготовлені багаточисленні змістовні посібники, розроблені дидактичні ігри і вправи. У всіх групах є сприятливі умови для розвитку пізнавальної активності, логічного мислення, математичних здібностей кожної дитини. Вихователі чітко планують завдання з даного розділу, підбирають відповідно віку та рівня розвитку дітей. Педагоги володіють методикою ознайомлення дітей з математичними поняттями, вміло використовують різні методичні прийоми для активізації розумової діяльності дітей. Вихователі виховують у дітей інтерес до математичних завдань, зацікавлюють дотепними іграшками, логічними задачами. Поєднуючи словесні, наочні і практичні методи навчання, вихователі дають можливість дошкільнятам залучати до засвоєння математичного матеріалу всі види чуттєвого сприймання і тим самим організовують навчання без перевантаження, з врахуванням індивідуальних особливостей та рівня розвитку дітей, підтримують активний інтерес, бажання навчатись в школі. Дуже подобається дітям, коли на заняттях і у побуті використовують елементи народної математики. Більшість дітей на заняттях уважні, зосереджені, старанно виконують вказівки вихователів, відповідають по виклику. Вони впевнено виконують всі завдання, систематизують та групують предмети за певними ознаками, знаходять геометричні фігури на намальованих моделях, лічать в межах 10 від будь-якого числа в прямому і зворотньому напрямку.

ОБРАЗОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

Оскільки заняття з зображувальної діяльності відіграють важливу роль у розвитку творчої особистості, то в ДНЗ №25 проводиться велика робота, щоб викликати у дошкільнят захоплення рукотворною красою, розвинути художні здібності, сформувати практичні вміння, завдяки яким втілюються в життя естетичні задуми. Аналіз занять, планів навчально-виховної роботи та дитячих робіт свідчать про дотримання педагогами вимог програми з малювання, ліплення, аплікації. Діти всіх груп створюють предметні, сюжетні, декоративні роботи з натури, по пам’яті, за уявою; проявляють позитивні емоції під час сприймання творів мистецтва, об’єктів та явищ навколишньої дійсності і виражають свої відношення до них в роботі з малювання, ліплення, аплікації; вміють працювати олівцями, фарбами, ножицями. Вихователі допомагають дітям осягнути розмаїття форм і барв у довкіллі, відтворити сприйняте у своїй уяві і передавати враження на аркуші паперу, у ліплених виробах. Педагоги, враховуючи вікові особливості та індивідуальні здібності дітей, намагаються так організувати їхню роботу, щоб заняття не перетворювалось на механічне копіювання зразків, а розвивали уяву, фантазію, живили бажання вигадувати, щось нове, цікаве. Систематичне проведення гурткової роботи з образотворчого мистецтва «Веселкові барви» дає змогу дітям опановувати потрібні навички, уміння, щоб відтворити образ у малюнку, ліпці, аплікації. І чим менші діти, тим частіше використовується ігрові ситуації, пісні, загадки, вірші, епізоди різних видів театру, що викликають позитивні емоції, інтерес до зображувального. Вихователь проявляє велике терпіння і винахідливість, щоб викликати у дітей бажання творити, спонукати малюків перетворюватися в активних співучасників творчого процесу; створює такі педагогічні ситуації, які передбачають спільні зображувальні дії, ставлять дітей перед необхідністю діяти разом з вихователем для досягнення спільної мети. У закладі організована постійно діюча виставка дитячих робіт ,”Світ очима дітей”, яку можуть розглядати всі вихованці, батьки, працівники дитячого садка. Це допомагає дітям відчути, що їх творчість радує не лише їх самих, а й оточуючих людей.

МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ

В ДНЗ № 25 створені умови для музичного виховання: є музична зала з фортепіано, є в наявності дитячі інструменти, музичний центр, що сприяє залученню дітей до чарівного світу музики. Музичний керівник Костюк Оксана., застосовуючи традиційні та новітні методи і прийоми музичного виховання, навчання та розвитку, викликає у дітей інтерес до порівняння музичних звуків із звуками навколишнього середовища, до сприймання впізнавання у музиці різних настроїв. Вчить дітей розрізняти музику за характером, темпом, динамікою. Відповідно до вікових можливостей підводить дітей до розрізнення музичних жанрів: колискова, марш, танець. В комплексі працює над розвитком слуху, голосу, музично-ритмічні рухи.

Намагаються чисто інтонувати в діапазоні ре-сі, самостійно, ритмічно рухатись відповідно до характеру музики, володіють елементарними навичками гри на дитячих музичних інструментах. На кожному занятті створюється лагідна, приємна для кожної дитини атмосфера, яка допомагає увійти їй у чарівний світ музично-естетичних образів і почуттів, сприяє прилученню дитини до музики з молодшого дошкільного віку.

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ


Важливим завданням у роботі дошкільного закладу на 2019-2020 навчальний рік є здійснення комплексного підходу розв’язання проблеми зміцнення здоров’я дітей, забезпечення їх всебічного розвитку через активні форми фізично-оздоровчої роботи. Ефективності різноманітних форм методичної, медичної оздоровчо-профілактичної роботи та моніторингу з питань зміцнення здоров’я і зниження рівня захворюваності сприяє тісна співпраця педагогів, медиків та батьків. Режим роботи дошкільного закладу – це система, в якій враховано пропаганду здорового способу життя серед дітей та батьків, забезпечення належного фізичного розвитку через створення відповідного рухового режиму, формування оздоровчих та культурно-гігієнічних навичок. Інструктор з фізичного виховання Пилипенко Сергій добре володіє методикою фізичного виховання дошкільнят, будує роботу на принципах системності і наступності в роботі, чітко диференціює вимоги та шляхи співпраці з дітьми різних вікових груп . Фізичне навантаження не перевищує вікові можливості, збільшується помірно в межах анатомо-фізіологічних особливостей дітей. Як у заняттях з фізичної культури, так і впродовж всього дня (в ранкові та вечірні години, між заняттями, на прогулянках) проводяться з дітьми рухливі ігри та ігрові вправи; спортивні ігри та вправи ігрового характеру. Цілеспрямована робота дошкільного закладу з фізичного виховання, система оздоровчих заходів забезпечують якісну базову підготовку дітей до шкільного життя. Вихованці всіх груп відповідно віку, володіють основними рухами (стрибки, метання, лазіння) виконують різні види ходьби і бігу. Важливе місце в забезпечені достатньої активності дошкільнят займають прогулянки, пішохідні переходи, проведення спортивних свят та розваг, днів здоров’я.